орати землю

(сӱрей Б, сӱрий Г, К, сӱрӱй СБ) тягти, волочити, гнати; орати землю; проводити; бу ший чох заман сӱрдӱ тяглося це дуже довго Г; сӱре-сӱре хызлар д'елир бахмайа підходять все нові й нові дівчата подивитися СК; ардына сӱр- відкидати назад СК; зевх / сефа сӱр- див. зевх, сефа; йер сӱр- орати землю; йӱзлен сӱр- див. йӱз I; кӱн сӱр- проводити дні СК; сабан сӱр- орати поле.

1. n

1) шухляда для грошей

2) каса

3) шухляда (для коштовностей)

4) геол. тиль; валунна глина

2. prep

1) до

2) не раніше, (тільки) після, до

3. v

1) обробляти, орати (землю)

2) розвивати; розробляти (галузь науки); шліфувати (знання)

3) розм. ставити (сітку)

4) амер. займатися хліборобством

5) класти гроші в шухляду (в касу)

4. conj

1) доти, поки (не)

2) тільки після того, як; перш ніж

3) до«, поки (не)

4) амер. без

5) розм. ніж

6) (для того,) щоб

7) до

* * *

1) обробляти, орати ( землю)

2) розвивати; шліфувати (знання, розум); розробляти ( галузь науки)

3) aмep. займатися хліборобством, обробляти землю

1) грошовий ящик, каса; кубушка, про запас

2) icт. висувний ящик ( для коштовностей)

1) вказує на момент, аж до якого відбувається дія до

2) вказує на момент, аж до якого дія не відбувалася або не буде відбуватися ( після заперечень) до, ( тільки) після

3) icт., дiaл. указує на досягнення певного місця до

1) cj 1 вводить підрядні речення е обставинні звороти

2) що вказують на момент часу до якого відбувалася дія ( доти) поки (не)

3) дії, що вказують на інтенсивність, до (того, що)

4) чим

5) до

6) у той час як, поки

7) (після scarcely, barely y головному реченні) як

8) ( для того) щоб

••

1. земля, ґрунт; гӱзель йер добра земля Г; хара йердэн ах ӧкмек чығай із чорної землі виходить білий хліб СБФ; йер йӱзӱне на землю Кб.; йер парларвати землю СК; йери кӧкӱ йаратан творець землі й неба СЛ; йерин-сувун тапмам не знаходжу ні землі, ні води — не чую під собою землі У; йер сӱр- орати землю П, Г; йер ӱстне по землі, на землі СБ; йердэ тӱшӱрскидати на землю У.

2. місце; тӧкмеэ йер йох сипати нікуди К; отурмаа йерим йох ніде мені подітися Б; йохту маа йер барып ӧгренмеге мені ніде піти вчитися СБ; меэм отурмаа йерим йохтур мені ніде жити К; йерим тар эди мені було тісно СБ; авурмай мы бир йериң? у тебе щось болить?П; йырларың коп йерин унуттум багато місць із пісень я позабував СБ; бу йерге на цьому місці СБ; шлейлер йахшы йердэ вони працюють у хорошому місці П; йердэ хой- класти на місце К; т'егеллер мында, бу йердэ вони прийшли сюди, в це місце СБ; бир йердэ у певному місці, в одному місці, разом О, Б, СЛ, К; бир йердэ бир йердэ де-не-де, подекуди, десь Б; эр бир йердэ скрізь, повсюдно П, У; йердэн тур- уставати з місця Б; абу йердэн хар сніг оце поки СБ; бири бир йере йох нікого ніде немає Г; бир йере бир йере де-небудь Г; йер йердэн хыдыр- шукати по всіх місцях П; … йере ал- брати назад Г; лафын йере ал- брати свої слова назад Г; бир йере разом СЛ, СК; бир йере отуур эди вони мешкали разом СЛ; олар эпси дэ бир йере сӧлений усі вони співаються разом СК; бир йере т'итмеэ чар йох, хайль этий хары дітися ніде — жінка згоджується СГ; йеримизе ӱч тэне разом нас троє ВН; йеримизе дэ чох эбет разом нас було, звичайно, багато СЛ; йеди җан олду йеримизе разом нас стало сім душК; саймай ону исан йерне не вважає його за людину П; шаат йерне як свідок П; дэли йерне сай- вважати за дурня СМ; эт'инҗи ағаан йерне замість другого брата СГ; сениң йерине замість тебе Г.

1) обробляти, орати ( землю)

2) розвивати; шліфувати (знання, розум); розробляти ( галузь науки)

3) aмep. займатися хліборобством, обробляти землю

1) грошовий ящик, каса; кубушка, про запас

2) icт. висувний ящик ( для коштовностей)

1) вказує на момент, аж до якого відбувається дія до

2) вказує на момент, аж до якого дія не відбувалася або не буде відбуватися ( після заперечень) до, ( тільки) після

3) icт., дiaл. указує на досягнення певного місця до

1) cj 1 вводить підрядні речення е обставинні звороти

2) що вказують на момент часу до якого відбувалася дія ( доти) поки (не)

3) дії, що вказують на інтенсивність, до (того, що)

4) чим

5) до

6) у той час як, поки

7) (після scarcely, barely y головному реченні) як

8) ( для того) щоб

••

1) піднімати вгору; загинати

2) прибавляти (газ, світло); прибавляти ( звук)

3) развивати ( таку-то кутову швидкість); мати ( таку-то потужність)

4) перевертати на спину; вскопувати; зорювати; викапувати

5) відкривати ( карту); відкриватися ( про карту)

6) знаходити

7) раптово з'являтися, приходити, приїжджати

8) викликати блювоту

1) піднімати вгору; загинати

2) прибавляти (газ, світло); прибавляти ( звук)

3) развивати ( таку-то кутову швидкість); мати ( таку-то потужність)

4) перевертати на спину; вскопувати; зорювати; викапувати

5) відкривати ( карту); відкриватися ( про карту)

6) знаходити

7) раптово з'являтися, приходити, приїжджати

8) викликати блювоту

наметить

1) (меткой, знаком) значити, позначати и позначувати, позначити, назначати и назначувати, назначити, зазначати и зазначувати, зазначити, відзначати и відзначувати, відзначити, намічати, намітити, (зарубками) карбувати, накарбувати, (клеймом) таврувати, натаврувати, клейн[м]ити, наклейн[м]ити, (товары) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) поназначати и поназначувати, позначити, поза[повід]значати и поза[повід]значувати, понамічати, помітити, покарбувати, потаврувати, поклейн[м]ити, пошта[е]мпувати що. [Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити (ЗОЮР II). Позначив сокирою дерева ті, що рубати (Богодух.). Позначив найкращі кавуни (Сл. Ум.). Зазначи сього дуба, щоб ізнайти потім (Сл. Гр.). Став кожний заробляти власний хліб, орати землю, зазначати межі (Крим.). Помітили всі рушники (Сл. Ум.)]. Он -тил это место карандашом - він за[від]значив це місце олівцем;

2) (перен.: в мыслях) намічати, намітити, накреслювати, накреслити, визначати и визначувати, визначити, назначати и назначувати, назначити що. [Молодий учений накреслив собі широкий план роботи (В. Підмог.)]. Он -тил себе эту цель - він визначив собі цю мету. -тить в общих чертах что - намітити (накреслити) в загальних рисах, (очертить) зачеркнути що. [Куліш пробував зачеркнути вже й межі української критики (Рада)]. -чать, -тить путь кому, чему - намічати, намітити, назначати, назначити, назнаменовувати, назнаменувати шлях (путь, стежку) кому, чому. [Намітити шляхи майбутньої роботи (Пр. Правда). Поставили на науковий грунт українське питання та назначили стежки, якими дальшим поколінням легше було йти (Доман.). (Квітка і Шевченко) познаменували нашій словесності правий і далекий шлях (Куліш)]. -чать ряд мероприятий - намічати (накреслювати) низку заходів. [Наша програма накреслює низку заходів (Азб. Комун.)];

3) (наглядывать кого, что) намічати, намітити, наглядати, нагля[е ]діти и наглянути, назирати, назирити, назорити, набачити, назнати кого, що, взяти на око, накинути оком кого, (для какой л. цели ещё) націляти, націлити кого, (упорно, диал.) наповратитися. [Я вже назирила теличку, - коли-б тільки на гроші збитися, зараз куплю (Кониськ.). Ота дівчина, що я назорив, - моя буде (Червоногр.). Виважив двері, щоб живосилом схопити дочку безталанних пожильців, яку назнав собі раніш (Крим.). Инші собаки взяли на око онучкаря - біжать попри віз, хапають зубами за колеса (Франко). Капітан накинув оком Оксану та й почав її хвалити (Квітка). Або забіжи куди-небудь, або- що, бо тебе націлили у привод (Квітка). Націлили мене обікрасти (Канівщ.). Вже коли наповратилися вкрасти мою телицю, то вкрадуть! (Звин.)];

4) (нацеливаться в кого, во что) націляти(ся) и націлювати(ся), націлити(ся) на (в) кого, в (на) що, поціляти, поцілити що, наміряти(ся), наміритися на (в) кого. Намеченный -

1) позначений, назначений, за[від]значений, намічений, накарбований, наклейн[мл]ений, нашта[е]мпований, поназначуваний, помічений и т. п. [Йду до своєї наміченої стежиночки (М. Вовч.)];

2) намічений, накреслений, визначений, назначений, зачеркнутий, назнаменований. Итти прямо к -ной цели - простувати до визначеної мети. -ный к исполнению - призначений (намічений) до виконання;

3) нагляджений, наглянутий, назирений, назорений, назнаний, взятий на око, наглянутий оком, націлений. -ться -

1) (стр. з.) значитися, назначатися, бути назначуваним, назначеним, поназначуваним и т. п. -ются к рассмотрению такие вопросы - намічено розглянути (обміркувати) такі питання. -ются новые пути - намічено нові шляхи. -ются такие кандидаты - намічено таких кандидатів;

2) (возвр. з.) зазначатися, зазначитися, визначатися, визначитися, намічатися, намітитися. [На сході почало пробиватися крізь хмари сонце; спершу зазначилося блідим матовим кружалом (Грінч.). Те, що може визначитися на обрію нової доби (Рідний Край)];

3) (вдоволь, сов.) намітитися, (зарубками) накарбуватися, (целясь) націлятися и т. п.; срв. Метить.

* * *

несов.; сов. - нам`етить

1) наміча́ти, намітити, -мічу, -мітиш; ( план) накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити

2) (ставить метку, знак) значи́ти и познача́ти и позна́чувати, позна́чити, назначати и назна́чувати, назначи́ти и мног. поназнача́ти и поназна́чувати, наміча́ти и намі́чувати, намітити

3) (сов.: нацелить, нацелиться) націлити, націлитися

плуг, соха; рілля, оранка; йылбашлых сабан йӱрӱтӱйлер на Новий рік носять плуга Б; сабан сӱр- орати землю; ағач сабан соха, дерев'яний плуг СЛ; сабан тэмир (дэмир О) леміш К; сабан хурйух (-ғу) чепіга, чепіги Б, Г, К; … сабан берет'ет урожайно ї ниви — новорічне побажання СМ, Б.

1. n с.г.

1) пар, земля під паром

2) переліг; залежала земля

3) бранка під пар

2. adj

1) с.г. зораний під пар

2) с.г. необроблений, незораний

3) недорозвинений (про людину)

4) червонувато-жовтий; коричнево-жовтий, брунатно-жовтий

3. v с.г.

1) орати під пар; піднімати пар

2) залишати під паром

3) орати перелоги; піднімати цілину

* * *

1) пар, земля під паром; оранка під пару

2) переліг, перелогова земля

1) c-г. поораний під пару

2) c-г. необроблений, незораний

3) нерозвинений ( про людину)

1) орати під пару; піднімати пар; залишати під паром

2) розорювати переліг; піднімати цілину

1) червонясто-жовтий; коричнювато-жовтий

2) iм. червонясто-жовтий колір; коричнювато-жовтий колір

выпахать

1) (что-н. из земли или землю) виорювати, виорати що, або землю. [Виорали казан грошей. Виорав поле];

2) (истощать землю) висилювати, висилити, виснажувати, виснажити. [Висилюємо землю: оремо що-року, спочити їй не даємо]. Выпаханный -

1) виораний;

2) (истощенный, о земле) висилений, виснажений.

* * *

несов.; сов. - в`ыпахать

1) вио́рювати, ви́орати и мног. повио́рювати

2) ( истощать почву) висна́жувати, ви́снажити

1) орати, обробляти, вирощувати

2) культивувати

3) розвивати, поліпшувати, удосконалювати; заохочувати

* * *

1) орати, обробляти; вирощувати, розводити

2) культивувати (землю, рослини)

3) розвивати, поліпшувати, удосконалювати

4) шукати дружби, дружити ( з ким-небудь)

1. n

1) плуг

2) нива, рілля

3) снігоочисник

4) ел. струмоприймач

5) (the р.) астр. Великий Віз, Велика Ведмедиця

6) розм. провал на екзамені

2. v

1) орати

2) прокладати борозну; борознити

3) перен. залишати глибокі сліди

4) прокладати шлях, просуватися з труднощами

5) поет. розтинати хвилі; прогрібати (воду)

6) осилювати

7) розм. провалити на екзамені

* * *

1) плуг

2) снігоочисник

3) eл. струмоприймач, струмознімач

4) рілля; сільське господарство

5) acтp. ( the Plough) Велика Ведмедиця

6) обрізні лещата ( палітурника)

7) тex. пазовик; шпунт-гебель

1) орати, зорювати; піддаватися оранці

2) прокладати борозну; залишати ( глибокі) сліди

3) розсікати воду, хвилі; іти, плисти, розсікаючи хвилі

4) прогрібати ( воду- плавання)

5) рухатися, пробиратися з трудом; прокладати дорогу ( to plough one's way); врізатися; корпіти, длубатися; подужувати, осилювати

и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.

* * *

несов.; сов. - подн`ять

1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити

2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити

3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти

4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити

6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

1) ( взрыхлять землю плугом) вспа́хивать, вспаха́ть, выпа́хивать, вы́пахать; (соверш.: закончить работу) отпаха́ть; (соверш.: много, всё) перепаха́ть

2) ( извлекать из земли во время вспашки) выпа́хивать, вы́пахать

1) орати, обробляти; вирощувати, розводити

2) культивувати (землю, рослини)

3) розвивати, поліпшувати, удосконалювати

4) шукати дружби, дружити ( з ким-небудь)

испахать

1) (землю) зорювати, зорати, виорювати, виорати, (известную часть ещё) уорювати, уорати, (о мн.) позорювати, повиорювати, поорати що. [У(в)орав парою кіньми усе що треба (Хот.)];

2) (истереть сошник) зорювати, зорати леміш(а). Испаханный - зораний, виораний, уораний. -ться -

1) виорюватися, виоратися, бути виораним, зорюватися, зоратися, бути зораним, пооратися;

2) (о сошнике) зорюватися, зоратися;

3) (истощиться от паханья) вироблятися, виробитися (орючи). Лошадёнка -халась - конячина виробилась (орючи).

* * *

несов.; сов. - испах`ать

I. и паровать спарить, спаровать

I. 1) (подбирать парами) парувати, спарувати, до пари парувати (спарувати). [Та все воли до пари парують];

2) (случать животных) парувати, спарувати кого з ким. -ся - паруватися, спаруватися.

II. Парить -

1) (паром, горячей водой и т. п.) парити [Зілля варять та голову парять. Сорочки парила]; (обдавать паром) шпарити, о(б)шпарити;

2) (пахать для пара) орати на пар, паренити, паренати. [Паренають поле]. -ть землю (покидать в пару) - на пар готувати, під пар, під толоку, на переліг зоставляти;

3) (в бане) кого - парити кого;

4) (сечь розгами) парити, парла давати кому. См. Сечь, Пороть, Бить;

5) парит, безл. - парить, опар, опарно, парнота. [Сьогодні парнота (опар) надворі, буде дощ]. Больно -рит, знать быть ноне грозе - дуже (тяжко) парить, либонь гроза (туча) сьогодні буде. Пареный - парений, (о дереве: огнём) сухопарий. -ый веник - деркач.

II. о птицах мыслях) буяти, ширяти, шугати, кружляти, (витать) витати в чому. [(Думка) орлом сизокрилим літає, ширяє (Шевч.)]. Вдохновенный певец -рит под небесами - надхненний співець по-під небом буяє (ширяє). Облака -рят - хмари носяться. Он мыслями -рит - йому думки заносяться, він думками (високо) заноситься, він думкою витає, ширяє. [Не знаю, куди йому думки заносяться, сидить та на місяць дивиться]. -рить (витать) в облаках (фантазировать) - заходити, заноситися в хмари, високо думками літати. Аэроплан -рит - літак плаває, ширяє.

* * *

ширя́ти; (о мысли, фантазии) буя́ти; (прям., перен.) пари́ти

м

1. истеъдод, кобилият; музыкальный талант истеъдоди мусиқӣ // разг. маҳорат, маҳоратнокӣ; талант ку­линара маҳорати пухтупаз

2. одами боистеъдод; он большой талант вай одами хеле боистеъдод аст; молодые таланты сохибистеъдодҳои ҷавон <> зарыть талант [в землю] истеъдодро бар бод до­дан